Матеріали

Заняття 1 «Створення шкільного клубу підприємництва»

Мета: познайомити учнів з поняттям "підприємництво" та його суттю, дати розуміння основних принципів, на яких базується сучасна підприємницька діяльність, створити клуб шкільного підприємництва.

Завдання: переконати інших у необхідності існування клубу, активізувати інтерес до діяльності ШКП, надати інформацію про основні поняття,навчити учнів працювати в групі.

Методи: бесіда, лекційний матеріал, обговорення, мозковий штурм, робота по колу, індивідуальна робота.

Обладнання: ватман А3, маркер, фліп-чарт ,аркуші А4,коробка, пластикова пляшка, олівець, крейда.

Якщо ви володієте знанням,

дайте іншим запалити від нього свої світильники.

Т. Фуллер

ХІД ЗАНЯТТЯ

Вступ

Шкільні лідери вітають учасників клубу. Ознайомлюють з планом заняття.     Налаштовують на позитивну і плідну співпрацю.

1. Знайомство.

Кожен учасник називає  по колу своє ім’я і говорить про себе дві правди і одну неправду, яку інші члени групи повинні відгадати.

2. Правила

Учасникам групи повідомляється, що з метою організованої діяльності необхідно розробити правила спілкування й записати їх на плакаті, який завжди буде на заняттях.

3. Очікування.

Учасникам пропонується на фліп-чартах написати , що вони очікують від занять у клубі шкільного підприємництва.

4. Опис проекту «Шкільна Академія Підприємництва»

 Проект ШАП відбувався за підтримки Міністерства Закордонних Справ РП. Мета проекту створення команди спеціалістів, котрі ділитимуться власними досягненнями та ідеями, підтримуватимуть людей в процесі змін професійного та особистого розвитку. 

Проект заплановано на 2 роки і перший рік реалізації складається з 4 компонентів:

1. Tренери (Навчання українських експертів для підтримки розвитку вчителів і шкільних психологів у сфері реалізації завдань щодо профісійної активності та підприємливості учнів). 

2. Шкільні лідери (підготовка вчителів українських шкіл і шкільних психологів до підтримки розвитку учнів у сфері професійної активності та підприємництва).

3. Шкільні клуби підприємництва (підготовка учнів до активності на ринку праці та активного та підприємницького ставлення).

4. Інтернет платформа проекту (підсилення компонентів 1, 2, 3 та координації, моніторингу і пропагування проекту).

Підприємництвом, як правило, називають ініціативно-самостійну господарсько-комерційну діяльність окремих фізичних та юридичних осіб, що її цілком зорієнтовано на одержання прибутку (доходу).

Будь-яке підприємство, незалежно від його організаційної форми, здійснює певну господарську діяльність. Особливим видом господарської діяльності є підприємництво.  Цивілізоване підприємництво ґрунтується на двох засадах: приватній власності та ринкових відносинах. Сьогодні підприємець є центральною постаттю у бізнесі. Професія підприємця вимагає особливих якостей від людини.

     Підприємець є ключовою постаттю ринкової економіки. Він несе повну відповідальність за результати своєї діяльності, його чекає крах або успіх.

Діяльність підприємця спрямована на отримання максимального прибутку, який дорівнює різниці між виторгом і витратами. Тому підприємець зацікавлений продавати свою продукцію за максимально високими цінами, а ресурси на ринку придбати за найнижчими цінами, зокрема платити робітникам за працю мінімальну платню.

5. Вправа «Мета»

Тренер на дошці крейдою малює мішень. Учасникам пропонують зім'ятим аркушем паперу потрапити у десятку. У ході аналізу виясняється,  що хтось потрапив у ціль. Але чи завжди ми наполегливі у досягненні мети?

Коли ми не можемо досягнути мети, то відмовляємося від неї, як від чогось нереального, замість того, щоб проаналізувати причини помилок. Спробуйте поставити собі запитання: чи було сказано, що м'ячик можна кидати, не підводячись з місця, що не можна підходити до дошки, що не можна повторювати кидок? А мета була такою досяжною. 1 мало казати, що мету потрібно ставити і досягати її, треба ще й розуміти, для чого ми ставимо собі цю ціль, недостатньо лише мріяти, необхідно шукати шляхи досягнення мети. І ще один висновок: якщо щось із задуманого вами не  вдалося,  треба  вчитися  знаходити  позитивне  в  тому,  що трапилося. Обговорення.

6. Складання плану роботи ШК. Вироблення ідей і їх реалізація

Кожен учасник клубу висловлює свою думку щодо мети діяльності ШК і відповідно до цього виробляється загальна мета  діяльності ШК. Складається план роботи на найближчий місяць. Висловлюються ідеї щодо подальшої діяльності ШК. Обговоренні ідей щодо назви та емблеми клубу.

7. Вправа «Приймаю рішення»

Учасникам пропонують скласти перелік тих рішень, які їм довелося приймати за минулий тиждень. На це відводять 3 хвилини. Потім пропонують проаналізувати запис і відверто відповісти на запитання: «Хто допомагав вам приймати це рішення?» або, можливо, їх хтось приймав за вас? Якщо «Так» то чому? Чому рішення, які стосуються тільки вам, приймає хтось інший?

Учасники об’єднуються в мікрогрупи по 3-4 особи і обговорюють записи. 

Обговорення. Вправа допомагає учасникам зрозуміти необхідність самостійного вирішення своїх життєвих проблем.

8. Вправа «Комплімент»

Кожен учасник по колу говорить щось приємне іншому учаснику.

Заняття 2  « Усвідомлений вибір професії як запорука життєвого успіху»

Мета :  сформувати власну позицію або рішення до дії, що сприяє вибору успішної професії, розвинути почуття відповідальності за власний професійний вибір, допомогти учням  у визначенні професійної спрямованості, збагатити знання підлітків  про світ професій.

Завдання: сконцентрувати увагу учнів на важливості питання вибору професії; ознайомити з основною класифікацією професій за предметом праці, показати важливість кожної професії.

Методи: бесіда, обговорення,  мозковий штурм, робота в групах, інформаційне повідомлення, анкетування.

Обладнання: картини з зображенням різних професій, які відповідали    5 типам професій,  бланки методики « Професійна спрямованість»,  ручка.

    Лиш праця світ таким, як є, створила.

Лиш в праці варто і для праці жить.

 І. Франко

ХІД ЗАНЯТТЯ

1.     Вступ

Повідомлення про тему заняття, її актуальність , мету. Коротко про зміст заняття  і те,  чим буде займатися група протягом наступного періоду часу.

2. Вправа  « В майбутньому я бажаю бути…»

Всім учасникам пропонується по черзі  назвати , яку професію у майбутньому вони хотіли отримати, та ким бути.

3. Профорієнтаційна гра «Вгадай професію»

Клас поділяється на дві команди. Перша команда загадує професію і потім за до­помогою іменників та прикметників характеризує її. Друга команда відгадує.

По­тім учні міняються ролями.

4. Інформаційне повідомлення: «ТИПИ ПРОФЕСІЙ».

Найбільш час­то професії ділять за предметом праці, що використовується в діяльності. Відповідно до даної класифікації виділя­ють категорії професій: «людина — людина», «людина —природа», «людина —техніка», «людина — знакова система», «людина — художній образ». Проаналізуємо особли­вості кожної категорії професій.

Праця людей професії «людина — людина» спрямована на процеси навчання, вихо­вання, управління, медичне та торгове об­слуговування тощо інших людей. Приклади таких професій: екскурсовод, лікар, продавець, офіціант тощо.

Зрозуміло, що важливим у роботі професій цього типу є такі якості: потреба у спілку­ванні, уміння розбиратися в людських вза­єминах, гарна пам'ять, терпіння, сталий настрій у процесі роботи з людьми.

Якщо об'єктом праці виступають різні зна­ки: цифри, рисунки, схеми, фізичні та хі­мічні символи, ноти і т.д., то такі професії відносять до категорії «людина — знакова система». До даної категорії відносять, на­приклад, професії програміста, топографа, бібліографа, економіста, перекладача ху­дожньої та наукової літератури тощо.

Людина, яка працює зі знаками, повинна володіти гарним абстрактним мисленням, відтворювальною уявою, мати гарну зосе­редженість, стійку увагу, посидючість. Професії, пов'язані з образотворчою, му­зичною, художньою діяльністю, належать до типу «людина — художній образ». Це про­фесії модельєра, художника, фотографа, наладчика музичних інструментів. З-поміж найважливіших вимог виділяють: наявність здібностей до мистецтва, творча уява, образне мислення, працелюбність, цілеспрямованість.

Професії людини, пов'язані з живою при­родою (рослинні та тваринні організми, мі­кроорганізми), належать до категорії «лю­дина — природа». Сюди відносять професії: ветеринарного лікаря, рибознавця, мікро­біолога, гідромеліоратора тощо. Даний вид професії передбачає наявність ініціативи та самостійності у вирішенні конкретних задач, творчу уяву.

І, нарешті, остання категорія «людина - техніка» передбачає наявність як предмета праці різноманітної техніки. Сюди належать всі професії, пов'язані з обслуговуванням техніки, ЇЇ ремонтом, установкою і налаго­дженням, виробництвом та збиранням об­ладнання (водій, механік, слюсар-ремонт-ник, сталевар тощо). Людина, що працює з технікою має від­значатися високою виконавською дис­ципліною та акуратністю, мати творчий потенціал, практичне мислення, техніч­ну уяву.

5. Рольва-гра «Повітряна куля»

Кількість учасників не більше 7. Кожна дитина обирає професію, яка їй подобається (професії не повторюються). Після цього тренер говорити, що усі летять не повітряній кулі на острів, що у Тихому океані, на якому живуть аборигени. Їх завдання – створити там цивілізацію. Але по дорозі виникають непередбачувані обставини: куля починає падати. У подорожуючих є ще можливість врятуватися, але для цього потрібно викинути з кулі «одну професію» без якої, на думку групи, на острові можна обійтися, або ж вона зовсім не потрібна. Спеціаліст даної професії, якого хочуть позбутися, повинен відстояти свою позицію, обґрунтувати важливість своєї професії, вміти протистояти тиску групи і залишитися з думкою, що його професія корисна і приносить задоволення. На завершення гри повинно залишитися двоє учасників.

Обговорення

6. Тест на визначення професійної спрямованості.

Диференційно-діагностичний опитувальник

Інструкція: Якби вам довелося обрати тільки одну із двох можливостей, якій ви віддали б перевагу? (Позначте обрану відповідь олівцем на бланку).

1а) Доглядати за тваринами                       1б) Обслуговувати машини, прилади

2а) Допомагати хворим людям                  2б) Складати таблиці, схеми

За) Стежити за якістю книжкових             3б) Стежити за станом розвитку рослин

ілюстрацій, плакатів

4а) Обробляти матеріали                            4б) Рекламувати товари

5а) Обговорювати науково-популярні      56) Обговорювати художні книги,концерти

книги, статті
6а) Вирощувати і доглядати тварин           6б) Тренувати товаришів, молодших 
7а) Копіювати малюнки                              7б)Керувати вантажним, підйомним  засобом

8а) Передавати, роз'яснювати людям        8б) Оформляти виставки, вітрини

потрібні їм відомості

9а) Ремонтувати речі, вироби                     9б) Шукати і виправляти помилки в таблицях

10а) Лікувати рослини                               10б) Робити обчислення, розрахунки

11а) Лікувати тварини                               11б) Конструювати, проектувати нові види  

                                                              промислових виробів

12а) Розв'язувати суперечки,                     12б) Розумітися на кресленнях, схемах, таблицях 

сварки між людьми

13а) Спостерігати, вивчати роботу           13б) Спостерігати, вивчати життя гуртків мікробів

художньої самодіяльності

 14а) Обслуговувати, налагоджувати        14б) Надавати людям медичну допомогу

медичні прилади

15а) Складати точні описи, звіти про       15б) Художньо описувати явища, які спостерігаєте

явища, які спостерігаєте

 16а) Робити лабораторні аналізи в          16б) Приймати, оглядати хворих,призначати лікування

лікарні

17а) Фарбувати, розмальовувати стіни    17б) Монтувати будову чи складати машини, прилади

приміщень, поверхню виробів

18а) Організовувати культпоходи для      18б) Грати на сцені, брати участь у концертах

ровесників чи молодших

19а) Виготовляти за кресленням деталі   196) Копіювати креслення, карти

вироби

20а) Проводити боротьбу із                       20б) Працювати на клавішних машинах

хворобами рослин, шкідниками

 Результати звіряються по  таблиці і підраховуються  кількість співпадінь з ключем по кожному стовпчику (людина-природа, людина-техніка, людина-людина, людина-знакова система, людина-художній образ)

    

Л-П	Л-Т	Л-Л	Л-З	Л-Х
1а 3б 6а --------- --------- 10а 11а 13б 16а --------- --------- 20а	1б 4а -------- 7б 9а -------- 11б 14а -------- 17б 19а --------	2а 4б 6б 8а --------- --------- 12а 14б 16б 18а --------- ---------	2б 5а -------- -------- 9б 10б 12б 15а -------- -------- 19б 20б	3а 5б 7а 8б ------- ------- 13а 15б 17а 18б ------- -------

7. Повчальна історія

Ділова людина, що завжди поспішає, голосно зупиняє таксі й, заскакуючи в салон, знервовано каже: "Газуй!" Таксі рушає і на повній швидкості мчить уперед. За хвилину пасажира охоплює сумнів: "Хіба я казав, куди маємо їхати?". Водій спокійно відповідає: "Ні, але я їду так швидко, як тільки можу". Можна так само жити - без цілі.

Обговорення.

8.     Підсумки

Наприкінці ведучий пропонує пригадати, що відбувалося на занятті.

Ставить питання: що вам найбільше запам’яталось, що нового ви дізнались про себе. 

Заняття  3     «Вчимось презентувати себе»

Мета: сформувати позитивне ставлення до себе як до неповторної особистості; розвинути почуття власної гідності; виховати позитивне емоційне ставлення до інших учасників.

Завдання: створити позитивний  психологічний клімат в колективі; навчити учнів презентувати себе та результати своєї роботи.

Методи:  бесіда, обговорення, мозковий штурм, робота по колу, індивідуальна робота.

Обладнання: фліп-чарт,  аркуші формату А4 за кількістю учасників, ручки, кольорові маркери.

                                       Людина, яка любить себе, перебуває в гармонії з усім світом, бо всю різноманітність речей вона знаходить у собі.

А. Менегетті

ХІД ЗАНЯТТЯ

1.     Вступ

Повідомлення про тему заняття, її актуальність , мету. Коротко про зміст заняття  і те,  чим буде займатися група протягом наступного періоду часу.

2.     Знайомство

Вправа « Гра в імені»

Перший учасник називає своє ім’я, а потім додає характеристику, що починається з тієї самої літери, що й ім’я. 

3.     Повторення правил

Повторення правил групової взаємодії шляхом зачитування їх та коментування. Кожен учасник зачитує правило, але при цьому використовує своє нове ім’я: наприклад «Я смілива Олена» і.д.

4.     Очікування

     Сформулювати очікування від заняття одним словом.

 5.     Вправа «Девіз мого життя»

Ведучий просить учасників уявити, що кожен з них людина, яка прагне досягти значних успіхів та пропонує  придумати девіз, що стимулював би та давав натхнення для досягнення певної мети. Девіз повинен подобатися та налаштовувати на наполегливу працю.

6.     Вправа  «Самопрезентація»

Кожен учасник у максимально стислий термін ( приблизно 5-7 хвилин) повинен визначити свої яскраві особистісні риси й  оформити їх у вигляді невеличкої реклами-презентації. Тренер збирає не підписані аркуші. Потім кожен з учасників витягує один з аркушів і читає характеристику, намагаючись відгадати, про кого йдеться.

7.     Вправа  «Яким я буду через п’ять років»

Один учасник сідає на «гарячий стілець». Решта створює напроти нього пів коло. Тренер пропонує: « Подивіться на учасника, що сидить у центрі кола. Уявіть його через 5 років. Розкажіть, де він буде працювати, чим буде займатись у вільний час, чи буде у нього сімя, діти, тощо. Поки група висловлюється, «гарячий стілець» мовчить. Він може говорити лише тоді, коли висловиться останній член групи.

Питання до «гарячого стільця» : яким уявляєте своє майбутнє? Чого очікуєте? Чого побоюєтеся? Інші.

8.     Вправа «Розкриття троянди»

Ведучий пропонує зайняти зручну позу та розслабитись. Уявити себе серед прекрасного чудового саду троянд. Одна з цих троянд ще не розквітла, тому її бутон зелений, із вкрапленням рожевого кольору всередині. Уявіть собі квітку і зафіксуйте цей образ в уяві. Раптом квітка починає розкриватися , з’являються чудові свіжі пелюстки. Відчуйте аромат, властивий лише їй, свіжий і неповторний…А тепер уявіть ту життєву силу, що, піднімаючись від самого коріння стала джерелом процесу розквіту цієї троянди… Ця квітка – це ви… Та ж сила, що вдихнула життя в неї, творить диво із вами вона пробуджує ваші найкращі риси, найприємніші спогади та переживання, дозволяє вам розквітнути..

Обговорення : після виконання вправи учні висловлюють власні переживання по колу «Я відчув (або відчула)…»

9.     Підсумки

Наприкінці ведучий пропонує пригадати, що відбувалося на занятті.

Ставить питання: що вам найбільше запам’яталось, що нового ви дізнались про себе.  

                      Заняття   "Відповідальність"

Мета: навчити сприймати рішення не лише як завершення подій, а й як початок нового ланцюга вчинків.

Завдання:

1.     Допомога учасникам у пізнанні своєї особистості;

2. Відкриття можливостейдо самопізнання та самореалізації;

3. Розвиток навичок конструктивного спілкування;

4. Усвідомлення та використання внутрішнього потенціалу для прийняття відповідального рішення;

5. Підвищення самооцінки, розвиток вмінь долати життєвих труднощів, прийняття себе як неповторної особистості;

6. Сприяння виробленню адекватних життєвих цілей та усвідомлення можливостей їх реалізації.

Методи: бесіда, інформаційне повідомлення, дискусія.

 ХІД ЗАНЯТТЯ

Кожне рішення тягне за собою певні наслідки.

Життєва мудрість саме і в тому полягає,

щоб усвідомлювати наслідки наших учинків.

1. Притча “Чародій і горіхи”

Мета: представити неупереджене бачення відповідальності.

“Якось одному візиру захотілося горіхів. І їх йому принесли цілий горщик. Візир засунув руку у горщик і захопив цілу жменю горіхів. Але витягнути руки з горщика не зміг, як він не намагався. У цілому палаці ніхто не наважувався дати йому пораду. Тоді він наказав привести до нього першого, хто буде проходити повз його палац. І скоро до нього привели простого селянина. Той розпитав, що трапилося, і порадив, щоб візир розтиснув трохи кулак у горщику. Візир так і зробив, і зміг випростати руку з горщика. “Ти справжній чарівник”, - сказав він селянину”.

Обговорення: про що ця притча? Яким чином у ній звічить тема відповідальності?

2.  Інформаційне повідомлення "Види відповідальності "

Мета: ознайомити учасників з різними видами відповідальност.

Тренер робить пояснення щодо теми заняття з акцентом на різних видах відповідальності.

Відповідальність – це визнання себе автором певного вчинку і прийняття на себе його наслідків.

На думку французького професора філософії Дідьє Жюліа, існує відповідальність людини за себе, за інших та за прий няття іншими певних рішень. Відповідальність за себе можна проілюструвати притчею про полководця і пироги. У ній розповідається про те, як один полководець програв битву і переховувався у хатині лісника. Жінка лісника попросила полководця пригледіти за пирогами, які вона поставила у піч. Полководець задумався про своє горе, поразку, безславність свого теперішнього існування, забув про доручення жінки, і пироги згоріли. Тоді полководець подумав про те, що кожному треба займатись своєю справою, діяти, приймати рішення. Діяти, а не плисти за течією подій.

Відповідальність за інших проілюстровано у “Маленькому принці” Антуана де Сент-Екзюпері, коли при зустрічі з Маленьким Принцем Лис сказав, що ми відповідальні за тих, кого приручили.

Людина несе відповідальність за вчинок, здійснений свідомо і саме нею, здійснений свідомо, але не обов’язково саме нею, здійснений нею, хоча вона цього і не бажала, вчинок, здійснений не нею власноруч і поза її бажанням, але від неї залежала можливість уникнути здійснення цього вчинку (наприклад, у транзактній теорії Е.Берна, описується ситуація за участю Жертви, Переслідувача і Посередника).

Відповідальність може виявлятися на трьох рівнях: раціональному, коли людина вважає себе відповідальною, емоційному, коли людина відчуває себе відповідальною, вольовому, коли особа діє з позиції відповідальної людини.

Після вступного слова тренер пропонує учасникам представити у вигляді діаграми міру кожного виду відповідальності у власному стилі відповідальності.

Вважаю себе відповідальним

Дію з позиції відповідальної людини

Відчуваю себе відповідальним

Обговорення: з яким кольором у вас асоціюється відповідальність? Чому, на вашу думку, навіть згадка про відповідальність створює у людей відчуття чогось складного, важкого і небажаного?

3. Вправа«Незакінчені речення» (15 хв.)

 Мета: самоаналіз та самопізнання в області відповідальності.

 Учасникам пропонується дописати, закінчити такі речення:

1. Бути відповідальним для мене означає…

2. Деякі люди відповідальніші за інших, це люди, які…

3. Безвідповідальні люди – це…

4. Свою відповідальність стосовно інших людей виявляю через…

5. Вид відповідальності, який є найбільш тяжким для мене – це…

6. Відповідальну людну я впізнаю за…

7. Чим сильніша моя відповідальність, тим більше я…

8. Я б побоявся нести відповідальність за…

9. Бути відповідальним стосовно себе – це…

10. Я несу відповідальність за…

Далі учасники порівнюють на “сумісність” зміст тверджень № 1 та № 9, тобто чи у реченні № 1 було сказано, що бути відповідальним означає в т.ч. бути відповідальним і за себе; № 1 і № 4 (чи вияв відповідальності у твердженні № 1 має спільне з виявом відповідальності зокрема стосовно інших?; № 1 і № 6 (серед ознак відповідальної людини є такі, за якими ми самі виявляємо відповідальність); № 8 і № 9 (чи не боялися б ми нести відповідальність за самих себе); № 4 і № 8 ( чи боїмося нести відповідальність за інших?); № 4 і №6 (чи очікуємо ми від інших якоїсь “іншої” відповідальності?).

Обговорення: учасники по черзі зачитують продовжені ними речення та коментують, спираючись на запропоновані критерії для порівняння.

4. Вправа«Формула відповідальності»

Мета: ознайомити з особистісним уявленням про відповідальність.

 Учасникам пропонується дискусія з приводу таких висловлювань:

Відповідальність – це можливість зробити так, як хочеш сам.

Відповідальність – це створення причини подальшого успіху.

Після дискусії учасники отримують завдання: представити власне розуміння відповідальності формулою.У ній можуть бути використані різні символи: вербальні, геометричні фігури, хімічні, фізичні, математичні символи тощо. Усі складові формули мають бути пояснені, як і загальне розуміння відповідальності, виходячи із зазначеної формули.

Обговорення: всі учасники представляють авторські формули відповідальності та інтерпретують їх.

5. Вправа«Вибір відповідальності» (10-15 хв.)

Мета: навчити приймати відповідальність як власну особистісну рису.

 Тренер зачитує переліки, що стосуються особливостей відчуття відповідальності та відповідального ставлення.

Коли я відчуваю відповідальність, я…

Виправляю

Захищаю

Рятую

Контролюю

Переймаюся почуттями

Не слухаю

Відчуваю втому

Відчуваю тривогу

Відчуваю страх

Відчуваю неврівноваженість

Турбуюся про рішення

Турбуюся про деталі

Турбуюся про обставини

Турбуюся про те, щоб не помилятися

Турбуюся про виконання

Коли я відповідально ставлюся, я…

Демонструю співпереживання

Демонструю розуміння

Підбадьорюю

Ділюся

Конфліктую

Слухаю

Відчуваю врівноваженість

Відчуваю свободу

Відчуваю усвідомленість своїх дій

Відчуваю самоцінність

Турбуюся про людину

Турбуюся про почуття

Турбуюся разом з людиною

Порадник, який супроводжує інших

Вірю, що моєї присутності поруч з іншим цілко достатньо

Я думаю, що людина сама відповідає за власні вчинки

Учасники тренінгу уважно вивчають  переліки і підкреслюють ті слова або словосполучення, які вказують саме на переживання відповідальності або на відповідальне ставлення. У своїх записах учасники роблять висновок про те, що їм більше притаманне – відчуття відповідальності чи відповідальне ставлення (дії).

Обговорення.

                 Заняття  « Розв’язання складних ситуацій (проблем)»

Мета: розвивати у підлітків розуміння причин виникнення проблем, сприйняття ними шляхів їх розв’язання як джерела власного досвіду.

Завдання: розкрити причини виникнення проблем в різних сферах життя; формувати почуття відповідальності за прийняті рішення.

Методи:бесіда, робота в групах, мозковий штурм,інформаційні повідомлення.

Обладнання: аркуші А4, скотч, маркер.

ХІД ЗАНЯТТЯ  

    Життя - це серія хвилин:

правдивий успіх приходить лише тоді,

 коли ми живемо усіма тими хвилинами сповна.

1.Вступ

         Шкільний лідер зазначає, що найчастіше, говорячи про проблему, ми маємо на увазі ситуацію, яка нас турбує. Проблеми виникають у різних сферах і на всіх етапах життя. Деякі з них вимагають негайного вирішення, інші вирішуються самі собою. Одні з них незначні, вирішуються з легкістю, інші – складніші, для розв’язання яких необхідно більше часу.

Запитання для обговорення:

 Чи були у вашому житті складні ситуації, проблеми?

 Де вони найчастіше виникають: вдома, у школі чи на вулиці?

2.Інформаційне повідомлення з елементами бесіди «Складні ситуації»

Педагог зазначає, що складні ситуації, проблеми – це неминучий бік життя.Першим кроком до розв’язання проблем є розуміння їхньої сутності та виявлення причин їх виникнення. Далі він звертає увагу на те, що суть складної ситуації полягає у наявності на шляху до поставленої мети суттєвих перешкод. Педагог перелічує найістотніші з них: відсутність ресурсів, технічних засобів, недостатні вміння й навички, перевтома. Більш детально педагог виділяє й характеризує чотири типи складних ситуацій: ситуації позбавлення, ситуації перевантаження, загрозливі ситуації та ситуації ускладнення :

1. Ситуації позбавлення, тобто ситуації, в яких людина відчуває нестачу певних факторів, потрібних для нормальної життєдіяльності, зокрема таких,як харчування, сон, контакт з іншими людьми.

2. Ситуації перевантаження, які змушують нас докладати всіх зусиль, на які ми тільки здатні, щоб виконати поставлене завдання. Надто тривале перевантаження призводить до тимчасової втрати здатності діяти ефективно,наприклад, внаслідок перевтоми, знеохочення, втрати ритму діяльності.

3. Загрозливі ситуації, тобто ситуації, в яких існує небезпека втрати або порушення якоїсь істотної для людини цінності (близьких осіб, позитивної самооцінки, власності тощо).

4. Ситуації ускладнення виникають тоді, коли для нормального виконання завдання не вистачає певних засобів (пристроїв, інформації тощо), коли постають різноманітні перешкоди, труднощі, опір.

Запитання для обговорення:

 Що таке проблема?

 Чи часто вони виникають у нашому житті?

Після відповідей учнів педагог робить узагальнення.

До уваги педагога

Складна ситуація – це така ситуація, в якій не вистачає умов, потрібних людині для досягнення поставленої мети. У зв’язку з цим досягнення мети або взагалі неможливе, або можливе за рахунок додаткових зусиль і засобів, які непотрібні у нормальних ситуаціях.

Проблема – усвідомлення, за допомогою наявних знань і досвіду, складності або неможливості подолати труднощі й суперечки, які виникли в певній ситуації. Як правило, на побутовому рівні поняття «складна ситуація» і «проблема» є тотожними і не розмежовуються.

3.Мозковий штурм «Види діяльності школяра і можливі проблеми при їх виконанні»

Педагог пропонує підліткам навести приклади різних видів діяльності школяра у школі і поза нею і записує на дошці висловлене учнями. Пізніше перелік видів діяльності школяра педагог може доповнити зазначеним нижче:

1. Діяльність, пов'язана з домашнім господарством.

2. Купівля продуктів харчування, книжок, шкільних товарів тощо.

3. Дорога до школи й додому.

4. Діяльність на уроках.

5. Позаурочні заняття.

6. Виконання домашніх завдань.

7. Контакти з товаришами, ігри, розмови.

8. Спорт.

9. Захоплення, хобі.

10.Перегляд кінофільмів/відеофільмів, телевізійних передач.

11.«Зависання» в мережі Інтернет тощо.

Педагог об’єднує підлітків у малі групи по три – чотири учні. Він пропонує їм вибрати з наведеного переліку один із видів діяльності.

Педагог пропонує записати три – чотири проблеми, які можуть постати перед підлітками під час здійснення обраного виду діяльності, з’ясувати, чому вони виникли, подумати, як не допустити виникнення проблем чи яким чином їх можна розв’язати.

Після завершення роботи представники двох – трьох груп учнів зачитують свої напрацювання.

4. Інформаційне повідомлення з елементами бесіди «Шляхи розв’язання складних ситуацій»

Педагог зазначає, що кожен підліток щоденно стикається як з одноразовими проблемами, так і з проблемами, що часто повторюються, і, окрім того, можуть бути розв’язані багатьма способами. Адже на запитання «Який(а) я є?», «Як мене

оцінюють товариші?», «Чому мене спіткала невдача у важливій справі?» підлітки можуть відповісти узагальнено чи конкретно, поверхово чи глибоко, правильно чи помилково. Педагог знайомить підлітків із трьома основними підходами до вирішення життєвих проблем, що постають перед людьми:

•         шаблонним, автоматичним;

•         уникаючим, нерішучим;

•         оригінальним, творчим.

5. Творче завдання «Проблема з цеглиною»

Педагог об’єднує підлітків у групи по четверо чи п’ятеро. Він роздає матеріали,

необхідні для виконання творчого завдання, й оголошує, що за допомогою

лише цих запропонованих матеріалів (чотири аркуші паперу А4 та 1 м скотчу)

підліткам треба розташувати цеглу на висоті принаймні 10 см над підлогою.

Для цього у них є 6 хвилин.

Запитання для обговорення:

 Як група підійшла до проблеми?

 Чи розглядалося спочатку багато варіантів, чи відразу знайшовся розв’язок?

 Чи група зупинилася лише на одному способі розв’язання проблеми,

чи група здалася і не знайшла рішення проблеми?

 Як краще знаходити ідеї?

 Яким чином краще розв’язувати проблему?

До уваги педагога

Як правило, найкраще розв’язання цього завдання – чотири вертикальних, скріплених скотчем, паперових циліндри, які розташовані під цеглиною, або чотири складених удвоє й зігнутих гармошкою аркушів паперу А4.

6.Творче завдання «Сім кроків (етапів) вирішення проблеми»

Педагог розпочинає з підлітками бесіду про етапи проведення певної роботи. Можна спочатку запитати їх про те, що б вони зробили насамперед, якби потрібно було побудувати будинок: з чого б почали, якою була б перша дія? Варто обговорити з ними, що означає «послідовні етапи, черговість» і чому правильне розуміння цього поняття важливе. Педагог акцентує увагу на тому, що вирішення будь-якої проблеми можна порівняти з будівництвом будинку (не зможеш закласти фундамент, поки не розробиш проект і т.д.). Розпочинаючи виконання завдання, педагог говорить, що воно має назву «Сім

кроків (етапів) вирішення проблеми» і допоможе підліткам у майбутньому віднаходити логічні, послідовні та правильні рішення у складних життєвих ситуаціях. Зазначені сім кроків (етапів) повинні бути написані на окремих аркушах, вирізаних у формі стопи людини

  Педагог об’єднує учасників у три або чотири підгрупи і видає кожній з них по набору перемішаних карток «Сім кроків (етапів) вирішення проблеми». Добре, якщо підгрупа налічуватиме сім підлітків. Кожна з груп розміщує ці картки в послідовності, яку вони вважають за правильну. Суть кожної картки має бути роз’яснена підлітком, який тримає її в руках. Після того, як усі команди закінчать роботу, вони демонструють результати своєї праці, аргументуючи, чому прийняли саме це рішення.Педагог разом із підлітками повторює всі кроки і обговорює важливість кожного з них.

Картка 1. Розпізнай, визнач і з’ясуй проблему.

Картка 2. Проаналізуй проблему, збираючи факти та інформацію.

Картка 3. Розвивай альтернативні рішення.

Картка 4. Вибери найбільш вдалий варіант рішення.

Картка 5. Склади план дій.

Картка 6. Упроваджуй рішення.

Картка 7. Оціни.

1. Розпізнайте, визначте і з’ясуйте проблему. Якщо ви починаєте і не знаєте точно, над якою проблемою хочете працювати, то зазнаєте поразки, ще навіть не почавши. Ваша проблема повинна бути дуже точно визначена.

2. Проаналізуйте проблему, збираючи факти та інформацію. Різні люди можуть по-різному визначати і описувати одну і ту ж проблему.Однак, якщо не повністю розумієте проблему, над якою збираєтеся працювати, ви можете пропустити важливі моменти і підійти до неправильних рішень. Якщо ж ви на початку повільно просуваєтеся вперед,збираючи всю необхідну інформацію, то в кінці збережете цінний час і енергію.

3. Розвивайте альтернативні рішення. Ніколи не зупиняйтеся лише на одному рішенні. Продумуйте безліч способів розв’язання вашої проблеми. Не поспішайте зупинитися лише на одному плані дій, ви можете пропустити легший чи більш логічний спосіб розв’язання вашої проблеми.

4. Виберіть найбільш вдалий варіант рішення. Після того, як ви ретельно дослідили свою проблему і витратили час на визначення альтернативних рішень, у вас є всі підстави вибрати найкращий напрям дій . Альтернативи слід аналізувати на підставі аргументів.

Таблиця, представлена нижче, може вам в цьому допомогти:

№	Рішення	Позитивні наслідки	Негативні наслідки

5. Складіть план дій. Ретельно, крок за кроком, обдумайте, що треба зробити, кого слід залучити, які витрати, ресурси необхідні для успішного впровадження ідеї. Подумайте, з яких компонентів складається хороший план. Приклади: чітко визначена проблема, окреслені кроки до її здійснення, приблизний час здійснення, необхідні матеріали і людські ресурси і т.д.

6. Упроваджуйте рішення. Коли вся підготовча робота позаду, сподіваємося, що фактична реалізація рішення буде справжнім успіхом. Упровадження– це дія. Не дозволяйте своїй ідеї припадати пилом. Перевіряйте її походу справи, якщо необхідно.

7. Оцініть досягнутий результат. Визначте, який вплив мало ваше рішення та яку реакцію у відповідь ви отримали від інших? Після того, як рішення було впроваджено, перевірте, чи допомогло воно досягти поставленої мети. Що могло б привести до кращого результату? Що ще необхідно зробити? Чи вклалися ви в терміни? Пам’ятайте! Не завжди навіть добре обдумані дії гарантують бажаний результат, однак за обдуманих дій шансів на успіх значно більше.

7. Притча " Порцеляновий горщик"

Одного дня великий Учитель зібрав усіх учнів, аби вибрати собі помічника.

– Покажу вам проблему, – сказав Учитель. – Той, хто її розв’яже, стане моєю правою рукою.

Сказавши це, він поставив столик посеред зали, а на ньому цінний порцеляновий горщик для квітів, оздоблений ніжними золотими трояндами.

– Ось проблема. Розв’яжіть її!

Заклопотані учні замислилися над “проблемою”. Це був чудовий порцеляновий горщик – вони захоплювалися його незвичним орнаментом, вишуканими трояндами.

– Чим він є? У чому полягає його загадка? Що потрібно зробити? – питали самі себе.

Час минав. Окрім споглядання “проблеми”, ніхто не наважувався щось зробити.

У якийсь момент один з учнів підвівся, глянув на Учителя і на колег, а потім рішучим кроком підійшов до горщика і зіштовхнув його на землю, розбивши на друзки.

– Нарешті хтось зробив це! – вигукнув великий Учитель. – Я вже було засумнівався у тому, що чогось вас навчив за всі оті роки.

Потім звернувся до хлопця:

– Ти будеш моїм помічником!

Коли хлопець повертався на своє місце, Учитель пояснив:

– Я висловився чітко: сказав, що це “проблема”. Не важить, яка вона може бути гарна чи захоплива – проблему належить усунути!

Існує лише один спосіб розв’язати проблему: треба з нею змірятися.

Заняття  « Усвідомлений вибір професії як запорука життєвого успіху»

Мета :  сформувати власну позицію або рішення до дії, що сприяє вибору успішної професії, розвинути почуття відповідальності за власний професійний вибір, допомогти учням  у визначенні професійної спрямованості, збагатити знання підлітків  про світ професій.

Завдання: сконцентрувати увагу учнів на важливості питання вибору професії; ознайомити з основною класифікацією професій за предметом праці.

Методи: бесіда, обговорення,  мозковий штурм, робота в групах, інформаційне повідомлення, анкетування.

Обладнання: картини з зображенням різних професій, які відповідали    5 типам професій,  бланки методики « Професійна спрямованість»,  ручка.

    Лиш праця світ таким, як є, створила.

Лиш в праці варто і для праці жить.

 І. Франко

ХІД ЗАНЯТТЯ

1.     Вступ

Повідомлення про тему заняття, її актуальність , мету. Коротко про зміст заняття  і те,  чим буде займатися група протягом наступного періоду часу.

2. Вправа  « В майбутньому я бажаю бути…»

Всім учасникам пропонується по черзі  назвати , яку професію у майбутньому вони хотіли отримати, та ким бути.

3. Профорієнтаційна гра «Вгадай професію»

Клас поділяється на дві команди. Перша команда загадує професію і потім за до­помогою іменників та прикметників характеризує її. Друга команда відгадує.

По­тім учні міняються ролями.

4. Інформаційне повідомлення: «ТИПИ ПРОФЕСІЙ».

Найбільш час­то професії ділять за предметом праці, що використовується в діяльності. Відповідно до даної класифікації виділя­ють категорії професій: «людина — людина», «людина —природа», «людина —техніка», «людина — знакова система», «людина — художній образ». Проаналізуємо особли­вості кожної категорії професій.

Праця людей професії «людина — людина» спрямована на процеси навчання, вихо­вання, управління, медичне та торгове об­слуговування тощо інших людей. Приклади таких професій: екскурсовод, лікар, продавець, офіціант тощо.

Зрозуміло, що важливим у роботі професій цього типу є такі якості: потреба у спілку­ванні, уміння розбиратися в людських вза­єминах, гарна пам'ять, терпіння, сталий настрій у процесі роботи з людьми.

Якщо об'єктом праці виступають різні зна­ки: цифри, рисунки, схеми, фізичні та хі­мічні символи, ноти і т.д., то такі професії відносять до категорії «людина — знакова система». До даної категорії відносять, на­приклад, професії програміста, топографа, бібліографа, економіста, перекладача ху­дожньої та наукової літератури тощо.

Людина, яка працює зі знаками, повинна володіти гарним абстрактним мисленням, відтворювальною уявою, мати гарну зосе­редженість, стійку увагу, посидючість. Професії, пов'язані з образотворчою, му­зичною, художньою діяльністю, належать до типу «людина — художній образ». Це про­фесії модельєра, художника, фотографа, наладчика музичних інструментів. З-поміж найважливіших вимог виділяють: наявність здібностей до мистецтва, творча уява, образне мислення, працелюбність, цілеспрямованість.

Професії людини, пов'язані з живою при­родою (рослинні та тваринні організми, мі­кроорганізми), належать до категорії «лю­дина — природа». Сюди відносять професії: ветеринарного лікаря, рибознавця, мікро­біолога, гідромеліоратора тощо. Даний вид професії передбачає наявність ініціативи та самостійності у вирішенні конкретних задач, творчу уяву.

І, нарешті, остання категорія «людина - техніка» передбачає наявність як предмета праці різноманітної техніки. Сюди належать всі професії, пов'язані з обслуговуванням техніки, ЇЇ ремонтом, установкою і налаго­дженням, виробництвом та збиранням об­ладнання (водій, механік, слюсар-ремонт-ник, сталевар тощо). Людина, що працює з технікою має від­значатися високою виконавською дис­ципліною та акуратністю, мати творчий потенціал, практичне мислення, техніч­ну уяву.

5. Тест на визначення професійної спрямованості.

Диференційно-діагностичний опитувальник

Інструкція: Якби вам довелося обрати тільки одну із двох можливостей, якій ви віддали б перевагу? (Позначте обрану відповідь олівцем на бланку).

1а) Доглядати за тваринами

2а) Допомагати хворим людям

За) Стежити за якістю книжкових

ілюстрацій, плакатів

4а) Обробляти матеріали

5а) Обговорювати науково-популярні

книги, статті
6а) Вирощувати і доглядати тварин
7а) Копіювати малюнки      

8а) Передавати, роз'яснювати людям

потрібні їм відомості

9а) Ремонтувати речі, вироби

10а) Лікувати рослини

11а) Лікувати тварини

12а) Розв'язувати суперечки,

сварки між людьми

13а) Спостерігати, вивчати роботу

художньої самодіяльності

 14а) Обслуговувати, налагоджувати

медичні прилади

15а) Складати точні описи, звіти про

явища, які спостерігаєте

 16а) Робити лабораторні аналізи в

лікарні

17а) Фарбувати, розмальовувати стіни

приміщень, поверхню виробів

18а) Організовувати культпоходи для

ровесників чи молодших

19а) Виготовляти за кресленням деталі

вироби

20а) Проводити боротьбу із хворобами рослин, шкідниками

16) Обслуговувати машини, прилади

26) Складати таблиці, схеми

36) Стежити за станом розвитку рослин

46) Рекламувати товари

56) Обговорювати художні книги,

концерти

66) Тренувати товаришів, молодших      7б)Керувати вантажним, підйомним

засобом

86) Оформляти виставки, вітрини

96) Шукати і виправляти помилки в

текстах, таблицях

106) Робити обчислення, розрахунки 116) Конструювати, проектувати нові

види промислових виробів

126) Розумітися на кресленнях, схемах,

таблицях

136) Спостерігати, вивчати життя гуртків

мікробів

146) Надавати людям медичну допомогу

156) Художньо описувати явища, які

спостерігаєте

166) Приймати, оглядати хворих,

призначати лікування

176) Монтувати будову чи складати

машини, прилади

   186) Грати на сцені, брати участь у концертах ,  

  196) Копіювати креслення, карти

206) Працювати на клавішних машинах